2018–2019
Маріуполь: сцена
Ведуча весіль і виїзних церемоній, івент-агенція «Майстерня свят». Вісім років сцени навчили мене головного — тримати зал і створювати атмосферу, яку памʼятають роками.
Про мене
Я арт-коуч, майстриня контактної імпровізації й перформерка. Працюю з тим, що не лікується порадами: із контактом людини з власним тілом, увагою і бажаннями.
Мій шлях не був прямим. Я вела свята, будувала арт-простір, втратила все, що будувала, і збирала себе заново — вже в іншій країні. Саме тому я не переказую чужі методики: я говорю з того місця, де стояла сама.
Шлях
2018–2019
Ведуча весіль і виїзних церемоній, івент-агенція «Майстерня свят». Вісім років сцени навчили мене головного — тримати зал і створювати атмосферу, яку памʼятають роками.
2020–2021
Я придумала й побудувала своє місце — простір, який називали місцем сили Маріуполя. Жіночі кола, контактна імпровізація, дитячий проєкт «Уроки доброти». Там я була реалізована на дев'яносто відсотків зі ста.
2022
Двадцять днів окупації — холод і голод. Загинув мій чоловік Максим. Не стало дому, міста й справи. Далі — Бельгія: Бірнем, Брюгге, Брюссель.
2023
Хвороба, про яку я довго не хотіла знати. Місяць мене вимкнуло з життя, а потім я почала шукати вихід і переглядати все, чим жила.
2024
Перформанс «Октава мого життя» у Брюсселі та Києві. Місяць практики в ашрамі. Курс арт-коучингу — момент, коли я нарешті почала проявлятися як експертка.
2025–2026
Спікерка жіночого фестивалю DIVA в Одесі, гостя форуму у Львові. Народився перформанс «Коло жіночої сили». Перший і другий табори для дорослих. Регулярні практики й нова база — Тернопіль.
Особиста історія
У 2023 році я отримала онкологічний діагноз. Це збіглося з роками, у яких уже були блокада Маріуполя, загибель чоловіка й еміграція. Хвороба на місяць вимкнула мене з життя.
Далі я ухвалювала власні рішення про лікування — разом із лікарями, від яких я не тікала, і водночас спираючись на те, що тримало мене зсередини: практики, підтримку близьких і віру. Це був мій особистий шлях і мій особистий вибір, у конкретних обставинах.
Я розповідаю це не як метод і не як пораду. Я розповідаю це тому, що саме тоді зрозуміла головне: поки ми живі, ми проживаємо досвід — і в найтемнішому місці всередині все одно залишається сила жити далі.
Практики, які я веду, — це робота з тілом, увагою і станом. Вони не є медичною послугою, не встановлюють діагнозів і не замінюють лікування. Якщо ви маєте захворювання — рішення про лікування ухвалюйте разом зі своїм лікарем.
Досвід і визнання
Звʼязок
Розкажіть коротко, що вас цікавить і в якому ви стані. Не треба формулювати красиво — достатньо чесно.